- пустеля
- —————————————————————————————пусте́ляіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пустеля — і, ж. 1) Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності. || перен. Великий, безмежний простір чого небудь, позбавлений ознак життя. 2) Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість … Український тлумачний словник
пустеля — [пусте/л а] л і, ор. леийу … Орфоепічний словник української мови
пуща — пустеля, відлюдне місце; пуща … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пустельний — а, е. 1) Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. ||Який живе або росте у пустелі. 2) Безлюдний або малолюдний; порожній … Український тлумачний словник
пустиня — і, ж. 1) Те саме, що пустеля. 2) заст. Запустіння … Український тлумачний словник
безлюддя — 1) (відсутність людей), безлюдиця, безлюдство, відлюддя; пустка, пустеля (місце, де немає людей перев. зі сл. стати , перетворитися й под.) 2) див. глушина 1) … Словник синонімів української мови
Атакама — іменник жіночого роду пустеля в Південній Америці … Орфографічний словник української мови
Гобі — іменник середнього роду пустеля в Центральній Азії … Орфографічний словник української мови
Калахарі — іменник середнього роду пустеля в Африці … Орфографічний словник української мови
Каракуми — множинний іменник пустеля … Орфографічний словник української мови